Мій ШЕВЧЕНКО

Один у другого питаєм,

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

І, не дознавшись, умираєм,

А покидаємо діла...

Т. Шевченко

Я побачила і почула Шевченка вже у дорослому віці. У дитинстві внутрішній спротив завченню віршів напам’ять і сухі викладення біографії не відкрили мені цього генія…
 

І найперше я побачила Шевченка-художника. Пам’ятаю, коли у 2011 році в Палаці Мистецтв була виставка полотен Шевченка періоду його заслання в Казахстані, де були багато його рисунків а також оригінали картин Версавія, 1860 року, виконані з живописного оригіналу Карла Брюллова, та портрет Прасков’ї Даленго-Залеської, 1859 року, з Державного музею мистецтв ім. Кастеєва (м. Астана, Республіка Казахстан). Я, не зважаючи на те, що так і не стала художником, вдячна своїм викладачам і з Коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Ів. Труша і з Інституту Архітектури НУ «Львівська політехніка» за те, що навчили мене бачити красу, талант, техніку. Я була вражена енергетикою творів, хистом Шевченка, вправністю його рисувальних штрихів, широтою, масштабом, композицією його робіт. І це відчуття лише посилилось, коли я зайшла в останній зал з «сучасними» роботами по Шевченку…

Якби Шевченко жив у сьогоднішній час, я впевнена, він би став автором найпопулярнішого бесцелеру щодо управління часом, тайм-менеджмент, самопізнання та досягнення поставлених цілей. Його творчість просто колосальна навіть за об’ємом. Дослідники Шевченка підрахували, що протягом свого життя він створив 1300 картин, портретів, малюнків, офортів, ескізів, з яких дійшли до нас лише близько 800 робіт. Також Шевченком написано понад 220 віршів та 20 поем, щоденник про особисті події 1857-1858 років на 205 сторінок, статті, повідомлення, наукові, педагогічні праці, 90 сторінок записів народної творчості, 237 авторських листів та 19 офіційних та колективних листів, 9 повістей об’ємом 608 сторінок, п’єса «Назар Стодоля» і уривки з 2-х інших п’єс.

Зважаючи на те, в яких умовах та в який час він творив… мене вражає його працьовитість, розум, талант, наполегливість, мужність.

Ми, українці, справді маємо ким пишатися.

Дурні та гордії ми люди

На всіх шляхах, по всій усюді,
А хвалимось, що ось-то ми
І над землею і водою,

І од палат та до тюрми

Усе царі, а над собою

Аж деспоти — такі царі,

І на престолі і в неволі,

І все-то те по добрій волі,

По волі розуму горить,

Як той маяк у син[ім] морі

Чи те... в житейськім. Само так

У нас у костяній коморі

Горить розумний той маяк,

А ми оливи наливаєм

Та байдуже собі співаєм —

Чи то в годину, чи в напасть.

Т. Шевченко